socratify.net
"Ничему тому, что важно знать, научить нельзя, - все, что может сделать учитель, это указать дорожки" (Р. Олдингтон)
Алхімік
Паоло Коельйо
"Що посієш, те й пожнеш"
За час цієї духовної еміграції навчився
багатьох важливих речей: що ми приймаємо істину тільки тоді, коли
перше відкидаємо її в глибині душі; що ми не повинні втікати від
власної долі і що рука Бога безмежно щедра, незважаючи на його
суворість.
"Діва Марія з малим Ісусом на руках вирішила зійти на землю й
відвідати один монастир. Горді отці поставали в чергу й кожен
представлявся Діві, виявляючи шану. Одні декламували чудові поеми,
другі демонстрували знання Біблії, треті перераховували імена всіх
святих. І так усі, монах за монахом, вшанували Богородицю з малим
Ісусом.
Наприкінці черги стояв найнепомітніший чернець цього
монастиря, який ніяк не міг вивчити мудрі тексти книжок. Він був
простого роду; батьки його виступали в старенькому цирку, і все,
чого вони могли його навчити, це жонглювати й показувати трюки.
Коли надійшла його черга, отці хотіли припинити вшанування, бо
колишній жонглер все одно не мав що сказати й лише зіпсував би
враження про монастир. Але він так само відчував сердечну потребу
присвятити що-небудь Ісусові й Діві.
Соромлячись і відчуваючи на собі докірливі погляди братів, він
витягнув з кишені кілька помаранчів й почав жонглювати ними в
повітрі — єдине, що вмів добре робити.
Цієї ж миті маленький Ісус на колінах у Марії засміявся й
заплескав у долоні. І Богородиця дала ченцеві потримати немовля".
Автор
Коли ж вони були в дорозі, Ісус увійшов в одне село, і якась жінка, Марта
на ім'я, прийняла його в хату. Була ж у неї сестра, що звалася Марія; ця,
сівши в ногах Господа, слухала Його слово.
Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: "Господи,
чи тобі байдуже, що сестра моя покинула на мене всю роботу? Скажи їй, щоб
мені допомогла".
Озвався Господь до неї і промовив: "Марто, Марто, ти побиваєшся і
клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що
не відніметься від неї".
Лука, 10:38—42
"Коли маєш змогу здійснювати мрію, то й життя цікавіше"
Коли ми бачимо постійно одних і тих самих людей —
як це було в семінарії, — вони стають часткою нашого життя. А потім пориваються
змінити це наше життя. Якщо ж їм це не вдається, починають гніватися. Бо кожен знає
достеменно, як мають жити інші.
"Весь світ — одне ціле"
"Мусиш завжди знати, чого ти хочеш"
є мова у світі, зрозуміла для всіх, мова,
до якої вдавався юнак у своїх спробах поліпшити крамничку. Це мова завзяття, коли
все робиться з любов'ю й охотою, коли шукаєш те, чого прагнеш і у що віриш.
Англієць був у захваті, коли хлопчина розповів про працю у крамничці та про
досягнутий там успіх.
— Цей принцип керує всім, — сказав він. — В Алхімії це зветься Світовою Душею.
Коли прагнеш чогось усім серцем, тоді ти найближче до Світової Душі. Ця сила завжди
позитивна.
Він також сказав, що цей дар належить не тільки людині, бо все на Землі має душу
— мінерали, рослини, тварини й навіть звичайні думки.
— Все на Землі постійно змінюється, бо Земля жива... і має душу. Ми — частка цієї
Душі, тому рідко усвідомлюємо, що вона все робить для нас. Але ти, мабуть, помітив,
що в крамничці навіть кришталь тобі допомагав.
*
Мусиш зрозуміти, що Любов ніколи не заважає людині жити власною Леґендою.
Якщо так сталося, значить Любов не була справжньою — тією, яка говорить Мовою
Світу.\
*
Люблять, тому що люблять. Любов не треба
пояснювати.
*